сходити

сходити
I [схо/диетие]
-о/джу, -диеш; нак. -од', -о/д'теи, недок.
II [сходи/тие]
схоуджу/, -о/диеш; нак.и/, схоуді/т', док.

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "сходити" в других словарях:

  • сходити — I сх одити і рідше зіхо/дити, джу, диш, недок., зійти/, зійду/, зі/йдеш, док. 1) Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди небудь. || З являтися, підніматися над обрієм (про небесні світила). || Проростаючи, виходити на поверхню …   Український тлумачний словник

  • сходити — I 1) (про сонце, місяць, зірки з являтися над обрієм, на небі), зіходити, зійти, під(ій)матися, під(ій)нятися, у[в]ставати, у[в]стати, зводитися, звестися, зніматися, знятися, здійматися, здійнятися, схоплюватися, схопитися, підхоплюватися,… …   Словник синонімів української мови

  • сходити — дієслово недоконаного виду підніматися куди небудь; спускатися; відхилятися від попереднього напрямку сходити дієслово доконаного виду піти і повернутися рідко …   Орфографічний словник української мови

  • підніматися — I = піднятися 1) (іти, рухатися, переміщатися догірно), підійматися, підійнятися, п ястися, пнутися, вилізати, вилізти, підводитися, підвестися; сходити, виходити, вийти, вибиратися, вибратися (кроками); добуватися, добутися, видиратися,… …   Словник синонімів української мови

  • збігати — I зб ігати аю, аєш, док. 1) неперех. Піти кудись, зазвичай за чим небудь, і швидко повернутися. 2) перех. Швидко обходити якусь територію, побувати в багатьох місцях. II збіг ати а/ю, а/єш, недок., збі/гти, збіжу/, збіжи/ш, док. 1) Бігом… …   Український тлумачний словник

  • зійти — I див. сходити. II див. сходити …   Український тлумачний словник

  • злазити — I зла/жу, зла/зиш і рідко ізла/зити, ла/жу, ла/зиш і зліза/ти і рідко ізліза/ти, а/ю, а/єш, недок., злі/зти і рідко ізлі/зти, зу, зеш; мин. ч. зліз і рідко ізлі/з, ла, ло; док. 1) Чіпляючись, тримаючись руками або ногами, спускатися вниз звідкись …   Український тлумачний словник

  • облазити — I а/жу, а/зиш і рідко обліза/ти, а/ю, а/єш, недок., облі/зти, зу, зеш, док., розм. 1) Позбуватися волосся, шерсті, пір я. || Випадати, вилазити по всій поверхні (про волосся, шерсть, пір я). 2) Позбуватися верхнього шару шкіри, який відділяється… …   Український тлумачний словник

  • побувати — а/ю, а/єш, док. 1) З їздити, сходити у багато місць, до багатьох, відвідати багато місць, багатьох. || Сходити, з їздити кудись, відвідати кого , що небудь, пробувши там якийсь час. 2) Перебувати де небудь якийсь час. 3) Бути (не раз) якийсь час… …   Український тлумачний словник

  • виходити — I 1) = вийти (іти звідки н. назовні, за межі чогось); видибати, видибувати, видибати (повільно); викрадатися, викрастися, вислизати, вислизнути, висмикуватися, висмикнутися, висковзувати, висковзати, висковзнути (непомітно); виступати, виступити… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»